Математик доказал, что все ограничения только у нас в голове

БЛОГ

В 1939 году 25-летний будущий математик Джордж Данциг учился в Калифорнийском университете.

Однажды он на 20 минут опоздал на пару по статистике. Тихонько вошел, сел за парту и замотал головой, пытаясь понять, что пропустил.

На доске записаны условия двух задач.

Далее текст на языке оригинала

Данциг переписав завдання в зошит і став слухати професора.Удома він тричі пошкодував про те, що запізнився на пару. Завдання були дійсно складними. Данциг думав, що, ймовірно, пропустив щось важливе для їх вирішення. Однак робити було нічого.

(!) Через кілька днів напруженої роботи він все ж вирішив ці завдання.

Задоволений, заскочив до професора і віддав зошит.Професор Єжи Нейман неуважно прийняв завдання.Він якось не зміг відразу згадати, що не ставив студентам нічого подібного...

Коли через деякий час він таки переглянув те, що приніс йому учень, у нього просто очі на лоб полізли. Він згадав, що дійсно на початку однієї з лекцій розповідав студентам умови двох цих завдань. Двох нерозв'язних завдань!

Двох завдань, які не міг вирішити не тільки сам професор, але й інші видатні математики того часу (!)

Однак Данциг просто не почув ту частину лекції, у якій йшлося про те, що ці завдання не мають розв'язання. І вирішив їх.

Це приклад того, що всі обмеження є тількі в нашій голові, пам'ятайте це!І коли ви чуєте, що "це неможливо" не поспішайте погоджуватися!;)

Читайте, робіть висновки, поширюйте!